книга пам'яті

Вічна пам’ять Герою: загинув наш студент Олексій Білозерський

З глибоким сумом та болем у серці повідомляємо, що захищаючи волю та незалежність України, героїчно загинув студент групи ОПН23с-1 — Білозерський Олексій.

Олексій народився 17 листопада 1982 року у Кременчуці. Свій освітній шлях розпочав у ліцеї №17, згодом здобув професію у ВПУ №19. До початку повномасштабного вторгнення працював на підприємстві «УКРБУД-сервіс», де його знали як сумлінного та надійного колегу.

У лютому 2025 року Олексій був призваний на військову службу. Після проходження необхідного навчання він відправився на фронт. Служив у званні молодшого сержанта та обіймав відповідальну посаду командира відділення снайперів.

Олексій обрав шлях воїна, свідомо ставши на захист кожного з нас. Під час виконання складного бойового завдання поблизу населеного пункту Костянтинівка він отримав важкі поранення. Лікарі у місті Дніпро до останнього боролися за його життя, проте 13 квітня 2026 року серце Героя зупинилося.

«Олексій віддав найцінніше — своє життя — за наше мирне майбутнє та свободу рідної землі. Його мужність та відданість назавжди залишаться в пам’яті викладачів, одногрупників та всієї родини нашого коледжу».

Адміністрація коледжу, викладацький склад та студентство висловлюють найщиріші співчуття рідним і близьким Олексія. Ми поділяємо ваш біль та схиляємо голови у скорботі.

Вічна пам’ять і слава нашому Захиснику! Герої не вмирають!

Світла пам’ять: пішов із життя наш випускник Павло Комарницький

З великим сумом громада нашого закладу сприйняла звістку про смерть випускника Крюківського машинобудівного технікуму — Павла Комарницького.

Павло народився 5 березня 1993 року в Кременчуці. Після закінчення гімназії №28 він обрав технічний шлях і став студентом нашого технікуму. У цивільному житті Павло знайшов своє покликання у сфері високих технологій: працював на підприємстві з виробництва сучасної сільськогосподарської техніки, де фахово займався електронікою та комп’ютерним обладнанням.

Коли країна потребувала захисту, Павло став до лав Збройних сил України. Його професійні знання стали у пригоді на фронті — він обійняв посаду оператора безпілотних літальних апаратів (БПЛА).

Друзі, колеги та знайомі згадують Павла як надзвичайно добру, світлу та чуйну людину, яка завжди була готова прийти на допомогу.

На жаль, життя воїна обірвалося не на полі бою, а через підступну хворобу. 29 березня 2026 року Павло Комарницький помер у медичному центрі міста Харків від тяжкого двостороннього запалення легень.

«Ми втратили талановитого фахівця, відданого патріота та людину з великим серцем. Його внесок у нашу спільну перемогу як оператора БПЛА назавжди закарбований в історії нашої боротьби».

Висловлюємо глибокі співчуття матері, батькові, сестрі та всім близьким Павла. Це непоправна втрата для всієї родини, друзів та нашої академічної спільноти.

Схиляємо голови у скорботі. Вічна і світла пам’ять Павлу!

🕯 Світла пам’ять Герою…

З глибоким сумом повідомляємо, що, захищаючи Україну, загинув наш випускник — Сергій Дробязко, студент групи ЛВ14-9-1.

Сергій народився 22 січня 1999 року в Кременчуці. Він навчався у Кременчуцькій гімназії №28, здобував освіту в нашому коледжі, продовжив навчання у Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського. Працював, будував плани, жив повним життям.

З початком повномасштабної війни Сергій став на захист рідної землі. Служив у лавах Збройних сил України майстром відділення ударних безпілотних комплексів.

12 січня 2026 року він загинув, виконуючи бойове завдання поблизу села Крива Лука Краматорського району.

Сергій віддав найцінніше — своє життя, щоб ми могли жити, навчатися, мріяти.

У пам’яті викладачів і одногрупників він назавжди залишиться щирим, світлим і відповідальним юнаком.

Висловлюємо щирі співчуття батькам, рідним і близьким Героя. Схиляємо голови у скорботі та вдячності.

🇺🇦 Вічна пам’ять і вічна слава Захиснику України

На російсько-українській війні загинув військовий з Кременчука Володимир Володимирович Казаков (20 листопада 1990 року).

Солдат Володимир Козаков загинув 19 грудня у Харківській області від кульового поранення. 

Величезний хлопець мав позивний Малиш. 

Володимир загинув виконуючи бойове завдання по захисту України, її суверенності та територіальної цілісності, залишаючись вірним військовій присязі та українському народові, в результаті бойових дій в районі села Черняків, Чугуївського району, Харківської області. Був призваний на військову службу під час мобілізації 06.03.2022 року, солдат, стрілець – помічник гранатометника.

Залишилися батьки.
Співчуття рідним та близьким!

Світла пам’ять і вічна слава!

🇺🇦🙏 6 лютого Кременчук попрощався з Героєм, який віддав життя за Україну - це наш випускник МАКСИМ ЧИЖИК.

Рідні, друзі, побратими та всі, хто знав Максима, пам’ятатимуть його як людину честі, мужності та великого серця.

Максим Чижик був людиною працьовитою, доброю та відданою своїй справі. 

Після закінчення ліцею №6 він здобув освіту у Фаховому коледжі Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. 

Його руки зводили будинки, даруючи людям затишок і комфорт.

Коли почалася війна, Максим не залишився осторонь і став на захист Батьківщини. Він відважно виконував свій військовий обов’язок, до останнього подиху захищаючи рідну землю.

Світла пам’ять і вічна слава!

Зі скорботою в серці повідомляємо, що 7 січня 2025 року героїчно загинув наш земляк, випускник коледжу, вірний син України – Касай Юрій Володимирович. 

Захищаючи територіальну цілісність нашої держави, Юрій віддав найдорожче – своє життя, щоб ми могли жити під мирним небом.

Юрій був не лише справжнім патріотом, а й людиною з великим серцем. 

Ще під час навчання в коледжі він зарекомендував себе як чуйний, доброзичливий, але водночас надзвичайно мужній та цілеспрямований юнак. Він завжди мав жагу до знань, мріяв про майбутнє, наповнене злагодою і свободою.

Своїм подвигом Юрій залишив яскравий слід в історії та в наших серцях. Його відвага і самопожертва – це приклад для наслідування. 

Ми вічно пам’ятатимемо його як героя, який без вагань став на захист рідної землі.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям і всім, хто мав честь знати Юрія. Світла пам’ять про нього завжди житиме в наших душах.

Вічна слава Герою! Низький уклін за подвиг!

Світла пам’ять Герою…

Україна втратила ще одного справжнього патріота, мужнього захисника та відданого вчителя — Павла Васильовича Черниша.

Павло Васильович усе своє життя присвятив освіті й вихованню молоді. Він працював викладачем історії у нашому коледжі.  Його уроки були сповнені любові до рідної землі, а студенти завжди відзначали його щирість, мудрість і невичерпний ентузіазм.

З початком повномасштабного вторгнення Павло Васильович не залишився осторонь — він завжди мав активну громадянську позицію та палку любов до України. У грудні 2023 року він став до лав Національної гвардії України, а з липня 2024-го воював на Донеччині. Загинув під час виконання бойового завдання, захищаючи нашу державу.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям, колегам і всім, хто знав Павла Васильовича. Його відданість справі, мудрість і героїзм назавжди залишаться в пам’яті тих, хто мав честь його знати.

Вічна слава Герою! Спочивай з миром… 

Світла пам’ять герою…

7 серпня 2024 року Кременчук попрощався з Яном Юрійовичем Гончаровим — відданим сином України, мужнім воїном, вірним другом і люблячим чоловіком та батьком.

Ян був випускником нашого коледжу, людиною честі й гідності. Його мобілізували в перший день повномасштабного вторгнення, і з того моменту він безстрашно стояв на захисті рідної землі. Служив у військовій частині А-0515, виконував найскладніші завдання, віддаючи всі сили для перемоги.

Він загинув як справжній воїн — у бою, під час виконання завдання в районі Кліщіївки Бахмутського району. Йому було лише 32… У нього залишилися дружина, маленький син і батьки, які втратили найдорожчу людину.

Ми низько вклоняємося Яну за його подвиг. Його ім’я навіки залишиться в наших серцях, а пам’ять про нього житиме у вдячних поколіннях українців.

Вічна слава Герою! Спочивай з миром…