Протидія дискримінації, проявам насильства, булінгу

Протидія та запобігання домашньому насильству

Нормативно-правова база

Закони України

• "Про запобігання та протидію домашньому насильству" 

• "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації" 

• "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"

Укази Президента України

• "Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства"

Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України

• "Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі"

• "Про схвалення Концепції Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2023 року"

Куди звернутися людині, яка стала жертвою або свідком домашнього насилля

Для отримання допомоги та консультацій можна зателефонувати до правоохоронних органів або в правозахисні організації.

Основні номери:

• "Гаряча лінія" Національної поліції України: 102 або 0 800 500 202

• Швидка медична допомога: 103

• Урядова "гаряча лінія" для осіб, постраждалих від торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або про загрозу вчинення такого насильства: 15-47

• Національна "гаряча лінія" ГО "Ла Страда - Україна" з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації: 0 800 500 335 (зі стаціонарного) або 116 123 (з мобільного)

• Національна дитяча "гаряча лінія" ГО "Ла Страда - Україна": 0 800 500 225 (зі стаціонарного) або 116 111 (для дзвінків з мобільного)

• Цілодобова гаряча лінія безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103

• Всеукраїнський телефон довіри: 0 800 501 701

• Цілодобова гаряча лінія психологічної підтримки учасників АТО і членів їхніх сімей: 0 800 505 085

• Департамент у справах сімей та дітей Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області м. Кременчук, площа Перемоги, 2 кабінет 114

  • • тел. (05366) 3-61-67, 098-839-11-61 (Skype)

    • e-mail: 26217671@mail.gov.ua

    • офіційна сторінка у соціальній мережі «Facebook» https://www.facebook.com/DSSDKMRKRPO

    • офіційна сторінка у соціальній мережі «Instagram» https://www.instagram.com/dssdkremenchuk/

• Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі 097-643-29-68

• Кременчуцьке районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області м. Кременчук, вул. 29 вересня, 6  тел. 102

• Кременчуцький міський центр соціальних служб м. Кременчук, вул. Академіка Маслова, 15/4

  • • тел. (0536) 75-85-65, 096-728-42-08

    • e-mail: kremcenter@ukr.net

    • офіційна сторінка у соціальній мережі «Facebook» https://www.facebook.com/kremcsssdm/

• Служба у справах дітей Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області м. Кременчук, пров. Л. Толстого, 38

  • • тел. 096-313-34-66

    • e-mail: ssd@avtorayadm-kremen.gov.ua

• Служба у справах дітей Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області вул. Івана Приходька, 90

  • • тел. (05366) 6-21-46, 067-531-86-02

    • e-mail: ssdkrukiv@ukr.net

• Кременчуцький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги вул. Небесної Сотні, 54

  • • тел. (0536) 75-75-20

• Координатор з питань здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на території Кременчуцької міської територіальної громади, заступник міського голови Усанова Ольга Петрівна площа Перемоги, 2, каб. 517

  • • тел. (0536) 73-00-47

    • факс: (0536) 74-39-87

    • e-mail: gor@kremen.gov.ua

Чат-боти МВС України #ДійПротиНасильства

Важливо: оскільки, перебуваючи в одному приміщенні з кривдником, жертва домашнього насилля, не завжди має можливість розповісти про насильство телефоном (це також особливо актуально під час карантину), вона може скористатися чат-ботами МВС України #ДійПротиНасильства у месенджерах:

• Телеграм: https://t.me/police_helpbot

• Вайбер: https://tinyurl.com/y8rgatt9

Зокрема, чат-бот може допомогти людині викликати служби допомоги (поліцію і швидку), переадресувати на спеціалістів безоплатної правової допомоги, які нададуть юридичну консультацію в онлайн-режимі; надати контакти інших служб допомоги, а також роз’яснити, що таке домашнє насильство та як йому протидіяти.

Інформаційна кампанія «Розірви коло» – це частина масштабної програми UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення із протидії та запобігання домашнього та/і гендернозумовленого насильства в Україні. Кампанія реалізується за підтримки уряду Великої Британії.

З метою профілактики та захисту дітей від шантажу в цифровому просторі, сексуального насильства та експлуатації пропонуємо до перегляду відеоролик Stор Sехtіng, що носить соціально значимий, некомерційний характер 

Склад комісії із запобігання та протидії булінгу (цькування) у ВСП ФК КрНУ

Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу

ПОРЯДОК

реагування на випадки булінгу (цькування)

Булінг (знущання, цькування, залякування) – це зарозуміла, образлива поведінка, пов'язана з дисбалансом влади, авторитету або сили. Булінг проявляється в багатьох формах: є вербальна, фізична, соціальна форми булінгу, а також кіберзалякування.

Вербальний булінг

Словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.).

Фізичний булінг

Фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.

Соціальний булінг

Соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапезі за обіднім столом, грі, занятті спортом чи громадській діяльністі.

Кіберзалякування

Кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.

Загальні положення

1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

2. Цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькуванню).

3. Заявниками можуть бути здобувачі освіти, їх батьки/законні представники, працівники/педагогічні працівники та інші особи.

4. Заявник забезпечує достовірність та повноту наданої інформації.

5. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

1. систематичність (повторюваність) діяння;

2. наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

3. дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Подання заяви про випадки булінгу (цькування)

1. Здобувачі освіти, працівники та педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу, яким стало відомо про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого стали, або підозрюють його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб зобов’язані повідомляти директору коледжу.

2. Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу (цькування) здійснюється відповідно до поданих заявниками заяв про випадки булінгу (цькування) (далі – Заява).

3. Заяви, що надійшли на електронну пошту коледжу отримує секретар-друкарка, яка зобов’язана терміново повідомити керівника закладу та відповідальну особу.

4. Прийом та реєстрацію поданих Заяв здійснює відповідальна особа, а в разі її відсутності – особисто директор коледжу або його заступник.

5. Заяви реєструються в окремому журналі реєстрації заяв про випадки булінгу (цькування).

6. Форма та приблизний зміст Заяви оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу.

7. Датою подання заяв є дата їх прийняття.

8. Розгляд Заяв здійснює директор коледжу з дотриманням конфіденційності.

Відповідальна особа

1. Відповідальною особою призначається працівник коледжу з числа педагогічних працівників.

2. До функцій відповідальної особи відноситься прийом та реєстрація Заяв, повідомлення директора коледжу.

3. Відповідальна особа призначається наказом директора.

4. Інформація про відповідальну особу та її контактний телефон оприлюднюється на офіційному веб-сайті коледжу.

Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування)

1. За результатами розгляду Заяви директор видає рішення про проведення розслідування випадків булінгу (цькування) із визначенням уповноважених осіб.

2. З метою розслідування випадків булінгу (цькування) уповноважені особи мають право вимагати письмові пояснення та матеріали у сторін.

3. Для прийняття рішення за результатами розслідування директор коледжу створює комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) та скликає засідання.

4. Комісія створюється наказом директора коледжу.

5. До складу комісії можуть входити педагогічні працівники (у томі числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булера, директор та інші заінтересовані особи.

6. Комісія у своїй діяльності керується законодавством України та іншими нормативними актами.

7. Якщо Комісія визначила, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то директор коледжу зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей.

8. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що директор коледжу має повідомити постраждалого.

9. Рішення Комісії приймаються більшістю її членів та реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

10. Потерпілий чи його/її представник можуть звертатися відразу до уповноважених органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службу у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).

11. Батьки зобов’язані виконувати рішення та рекомендації Комісії.

Терміни подання та розгляду Заяв

1. Заявники зобов’язані терміново повідомляти керівнику закладу про випадки булінгу (цькування), а також подати Заяву.

2. Рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб видається протягом одного робочого дня з дати подання Заяви.

3. Розслідування випадків булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється протягом трьох робочих днів з дати видання рішення про проведення розслідування.

4. За результатами розслідування протягом одного робочого дня створюється Комісія та призначається її засідання на визначену дату але не пізніше чим через 3 робочих дні після створення Комісії.

5. Директор коледжу зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей про кваліфікований Комісією випадок булінгу (цькування) протягом одного дня.

Реагування на доведені випадки булінгу

1. На основі рішення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), яка кваліфікувала випадок як булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, директор коледжу:

• повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

• забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування) (далі – Заходи).

2. Заходи здійснюються заступником директора з виховної роботи у взаємодії з практичним психологом та затверджуються директором закладу.

3. З метою виконання Заходів можна запроваджувати консультаційні години у практичного психолога, створювати скриньки довіри, оприлюднювати телефони довіри.

Форма заяви на доведенні випадку булінгу 

Усі учасники освітнього процесу у разі виявлення випадків булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб, в обов’язковому порядку протягом дня повідомляють керівника закладу освіти у письмовій формі – заява.

Оформлення заяв

Заява заповнюється державною мовою, розбірливим почерком. Виправлення не допускаються. 

У заяві необхідно вказати:

• прізвище, ім’я, по батькові заявника, адресу фактичного проживання, контактний телефон;

• навести розгорнутий виклад фактів щодо виявлених випадків булінгу (цькування);

• зазначити дату подання заяви та підписати особисто.

Відповідальність осіб причетних до булінгу (цькування)

1. Відповідальність за булінг (цькування) встановлена статтею 173 п.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення такого змісту:

«Стаття 173 п.4» . Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення директором закладу уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.